У чому полягає процедура?
Гастроскопія в Centrum Medyczne Skopia у Кракові — це ендоскопічне дослідження верхніх відділів травного тракту. Через рот вводять гнучкий ендоскоп із камерою та джерелом світла на кінці, що дозволяє оглянути стравохід, шлунок і дванадцятипалу кишку.
Лікар оцінює еластичність стінок, вигляд слизової оболонки та шлункового соку. Дослідження слугує для діагностики, зокрема, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, запалення слизової оболонки, варикозу стравоходу, раку стравоходу та шлунка й інших пухлин шлунка (лімфома, GIST, NET), а також змін, спричинених дією хімічних речовин.
У побуті „гастроскопія” охоплює три дослідження: езофагоскопію (стравохід), гастроскопію (шлунок) і дуоденоскопію (дванадцятипала кишка). У Centrum Medyczne Skopia виконують повну езофагогастродуоденоскопію, тобто ЕГД — оцінку всіх трьох відділів.
Гастроскопія буває також лікувальним дослідженням. Під час неї можливий забір зразків із патологічно змінених місць, видалення поліпів або проковтнутого стороннього тіла, розширення звужень травного тракту та зупинка кровотеч. Частина цих втручань потребує загального знеболення, а деякі — виконання дослідження в умовах стаціонару.
Постійним елементом дослідження є уреазний тест, який виявляє бактерію Helicobacter pylori у слизовій оболонці шлунка. Для його виконання беруть зразок слизової оболонки.
Показання
- труднощі з ковтанням
- нудота, блювання, відрижка
- печія та інші симптоми гастроезофагеального рефлюксу
- больові відчуття в надчерев'ї
- кровотеча з верхніх відділів травного тракту
- раптова та нез'ясована втрата маси тіла
- підозра на наявність стороннього тіла
- діагностика целіакії
- підготовка до планового оперативного втручання
- обтяжений сімейний анамнез щодо пухлин верхніх відділів травного тракту (в окремих випадках)
Перебіг і підготовка
Перебіг дослідження. Пацієнт лежить на лівому боці, голова нахилена до грудної клітки; окуляри та зубні протези знімають. Горло знеболюють, а ендоскоп вводять через загубник. Під час дослідження не слід ковтати слину — рекомендоване вільне, рівномірне дихання. Саме дослідження триває від кількох до кільканадцяти хвилин.
Місцеве знеболення. Застосовують ксилокаїн у спреї, який послаблює блювотний рефлекс і дискомфорт від рухів ендоскопа. Пацієнт залишається притомним.
Загальне знеболення (аналгоседація). Пацієнт отримує заспокійливі, снодійні та знеболювальні препарати. На дослідження слід прийти із супровідною особою, яка забере пацієнта приблизно за дві години від його початку. У день дослідження не можна керувати транспортними засобами.
Підготовка: голодування. Дослідження виконують натще — протягом 8 годин перед ним не можна нічого їсти й пити. Перед дослідженням до полудня: увечері легка, найкраще напіврідка вечеря (наприклад, йогурт), рідини до 22:00, зранку нічого не їсти й не пити. Перед дослідженням у другій половині дня: легкий, напіврідкий сніданок, а за 6 годин до дослідження — припинення вживання їжі та напоїв.
Підготовка: ліки. Ліки, які приймають постійно, можна вжити, запивши одним або двома ковтками води — ніколи безпосередньо перед дослідженням. Особи, які приймають препарати для розрідження крові, повинні проконсультуватися з лікарем: перед дослідженням може знадобитися тимчасова зміна дози або відміна препарату. Інгібітори протонної помпи (омепразол, лансопразол, езомепразол, рабепразол) відміняють за 10–14 днів до дослідження. Препарати групи GLP-1 і GLP-2 (наприклад, Ozempic, Mounjaro) відміняють за 7 днів до дослідження, а додатково діє рідинна дієта протягом 24 годин перед дослідженням та 6–8 годин без їжі й напоїв.
Через індивідуальну реакцію організму підготовка не завжди дозволяє отримати порожній шлунок. У такій ситуації дослідження може потребувати повторення в інший термін.
Інші обстеження та процедури в цій клініці
- Колоноскопія
- Сигмоїдоскопія
- Дихальні тести на Helicobacter pylori
- Водневі дихальні тести (SIBO)
- Поліпектомія
Ціну цієї послуги наведено у прейскуранті обстежень і процедур, а дату та правила підготовки підтверджує реєстратура.
Інформація на сайті має організаційний та освітній характер. Рішення щодо обстеження або лікування ухвалює лікар після оцінки стану пацієнта.